Гончаров Владислав, учень 5 класу Миколаївської ЗОШ №20

     Про Тараса Шевченка

     Йому тринадцятий минало ,

     Він пас телята за селом.

     В думках хлопчини слово стало

                                     Про рідний край, про свій народ.

                                    А доленька ж то невблаганна,

                                    Знущалась, била нездоланно.

                                    Ще змалку він вкусив той смак,

                                    Коли без батька й матері зростав.

                                    Один у світі сиротина,

                                   Лиш гріла душеньку калина.

Читати далі

Котелников Валентин, учень 6 класу Миколаївської ЗОШ №25

Подорож на Батьківщину Шевченка 

На нашій славній Україні,

Колисці нашого Пророка

Красуються, мов білі лебеді,

донині чотири селища.

 Не відірвати ока. 

Мені так дуже пощастило,

Я завітав до цього краю,

Туди, де мати народила

Тарасика. Його вітаю. 

Білоголовий тут хлопчисько

Босими ніжками збивав росу,

Я доторкнувсь до цього близько,

Якби ви бачили оцю красу. 

Читати далі 

 

     Павлюченко Євген, учень 5 класу ЗОШ №64

Барна Наталя, учениця Миколаївської ЗОШ №34

Ще маленькою читала його «Катерину»

На стареньких листках «Кобзаря».

Сльози падали з щік і текли без упину,

За що доля дала того тягаря? 

 І підрісши,  Шевченка я також читала,

Губившись в сторінках різних віршів.

І наймичці тій я так співчувала!

Я жила тим життям, що йшло з аркушів. 

 І тепер я гортаю сторінки Тараса,

І знаходжу в них сенс, любов, співчуття.

Бо вірші ті й сьогодні - найкраща прикраса

Українському слову, бо вони – то життя. 

 Не стомлюсь я читати велику ту книгу

І нащадкам своїм прищеплю цю любов,

Бо зруйнують вірші у серцях відлигу

І пробудять той дух, що лунає з дібров.   

Читати поезії Наталі Барни

Шкуренко Вікторія, учениця 8 класу Миколаївської  ЗОШ №11

«Чужому научайтесь 

І свого не цурайтесь», -  

Заповів нам це Тарас,

Патріот -  зразок для нас.

Зараз мови всі важливі,

Бо в Європу ми йдемо.

І здійснення мрій можливі,

Якщо ми їх вивчимо. 

Але ж ти є патріот,

Син для рідної землі.

Хай прокинеться народ,

Підведе з колін її.

Жибовський Олексій, учень 8 класу Миколаївської ЗОШ №11

Доля Шевченка була непростою:

Кріпацтво його полонило журбою,

Забрало свободу. Хоч лихо спіткало,

Серце і душу воно не забрало.

Тарас розвивав свій талант і натхнення,

Щоб вільно жив народ сьогодення.

Твори Шевченка відомі і нині,

Славу співають своїй Україні.

                                 Лариса Денисенко, учитель української мови і літератури Миколаївської вечірньої школи №5               

               ШЕВЧЕНКОВА  ВЕСНА

          Встає весна у березні розквітла,

          І горизонти тягнуться до світла.

          Він народився саме в цій порі,

          Як соки розходилися в корі.

         І крига скресла на річках ураз -

          На світ з'явився геній — наш Тарас.

          І хай минуло з того часу двісті літ,

          Незгасним залишився його слід.

          Шуми, нуртуй, щасливий рідний край!

          Шануй Шевченка! Пісню починай!

          "Реве та стогне Дніпр широкий” знов,

           Лунає ніжно : так бринить любов.

          Даруйте світу відгомін пісень,

          Бо ювілей Шевченка — славний день

Читати цикл поезій Л.Денисенко "На орбіті з Шевченком"

Я відкриваю Кобзаря,

 І сторінки перегортаю,

 І так яскраво уявляю:

Село, панів, ягнят у полі,

Тугу і сум того життя… 

Великі думи Кобзаря!

Яка безмежна сила слова!!!

Що поринаєш знову й знову

В садок вишневий коло хати, 

І ніби десь хрущі гудуть.

Лунає рідна наша мова, 

Немов мелодія весни!

Через століття і кордони 

Несе історію в собі!       

Багато чуток про поета ходить…

Нам кажуть і добре про нього і зле.

Я знаю, що в злиднях він жив і засланнях,

Та тільки не втратив він віру ніде.

Батьки ще з дитинства мене навчили,

Коли ще не бачив я  Букваря,

Що долю країни у справах свободи

Виборював словом своїм Кобзар!

               Шевченко життя проживав для народу,

               Боровся за волю, за щастя для всіх,

               Панів - гнобителів простого народу

               Ненавидів люто, так люто, як міг.

               Життя його було завжди боротьбою, 

               Зневірених, бідних  Тарас захищав.

               Шевченко завжди залишався собою,

                Хоч горя багато в житті він пізнав.

                Минають роки і минають століття, 

                А ти назавжди залишишся в нас, 

                                                            Ти гімн України, душа ти і пісня, 

                 Тебе не забули, Шевченко Тарас!